Local ecological practice (LEP, e.g., the everyday practice of collecting and using plants, including wild food plants) is shaped by nature (available local resources) and culture (local perceptions and knowledge on their usability), including a multitude of factors, among which language and geographical or cultural separation have been found to play crucial roles in affecting biocultural diversity. Also, proximity to the forest has been shown to increase the use of plants. We conducted ethnobotanical fieldwork within eastern and western regions of Ukrainian Polesia, during which we interviewed 118 people. Through semi-structured interviews, we recorded the distribution of the current uses of 70 wild food taxa. The analysis of use records revealed homogeneous distribution of use despite the geographical distance and different spoken dialects; however, we were able to single out the highly sylvan region of eastern Polesia as the area with highest biocultural diversity for the use of wild food plants. The results suggest that in the context of the overall homogenization of local ecological knowledge, the continued existence of unintended contact with nature through living and working in the forest may be the primary factor maintaining the broader LEP in the sylvan area of eastern Polesia. Місцева екологічна практика (MЕП, що включає повсякденну практику збору та використання дикорослих рослин у їжу) формується природою (місцевими ресурсами) та культурою (місцеві знання про їх використання), що включає безліч чинників, серед яких мова та географічне або культурне відокремлення відіграють вирішальну роль у впливі на біокультурне різноманіття. Також показано, що близькість до лісу збільшує використання рослин. Ми проводили етноботанічні польові роботи у двох областях Українського Полісся, в ході яких ми провели інтерв’ю з 118 людьми. За допомогою напівструктурованих інтерв’ю ми задокументували поточне використання 70 таксонів дикорослих рослин у їжу. Аналіз записів про вживання свідчить про однорідний розподіл використання, незважаючи на географічне розташування та різні розмовні діалекти; однак, ми змогли виділити лісистий регіон Східного Полісся як територію з найвищим біокультурним різноманіттям використання дикорослих рослин уїжу. Результати свідчать, що в контексті загальної гомогенізації місцевих екологічних знань, продовження існування контакту з природою живучи та працюючи в лісі може бути основним чинником, який підтримує ширшу MЕПу в лісовій зоні Східного Полісся.

Forest as Stronghold of Local Ecological Practice: Currently Used Wild Food Plants in Polesia, Northern Ukraine

Pieroni, Andrea;Soukand, Renata
2018

Abstract

Local ecological practice (LEP, e.g., the everyday practice of collecting and using plants, including wild food plants) is shaped by nature (available local resources) and culture (local perceptions and knowledge on their usability), including a multitude of factors, among which language and geographical or cultural separation have been found to play crucial roles in affecting biocultural diversity. Also, proximity to the forest has been shown to increase the use of plants. We conducted ethnobotanical fieldwork within eastern and western regions of Ukrainian Polesia, during which we interviewed 118 people. Through semi-structured interviews, we recorded the distribution of the current uses of 70 wild food taxa. The analysis of use records revealed homogeneous distribution of use despite the geographical distance and different spoken dialects; however, we were able to single out the highly sylvan region of eastern Polesia as the area with highest biocultural diversity for the use of wild food plants. The results suggest that in the context of the overall homogenization of local ecological knowledge, the continued existence of unintended contact with nature through living and working in the forest may be the primary factor maintaining the broader LEP in the sylvan area of eastern Polesia. Місцева екологічна практика (MЕП, що включає повсякденну практику збору та використання дикорослих рослин у їжу) формується природою (місцевими ресурсами) та культурою (місцеві знання про їх використання), що включає безліч чинників, серед яких мова та географічне або культурне відокремлення відіграють вирішальну роль у впливі на біокультурне різноманіття. Також показано, що близькість до лісу збільшує використання рослин. Ми проводили етноботанічні польові роботи у двох областях Українського Полісся, в ході яких ми провели інтерв’ю з 118 людьми. За допомогою напівструктурованих інтерв’ю ми задокументували поточне використання 70 таксонів дикорослих рослин у їжу. Аналіз записів про вживання свідчить про однорідний розподіл використання, незважаючи на географічне розташування та різні розмовні діалекти; однак, ми змогли виділити лісистий регіон Східного Полісся як територію з найвищим біокультурним різноманіттям використання дикорослих рослин уїжу. Результати свідчать, що в контексті загальної гомогенізації місцевих екологічних знань, продовження існування контакту з природою живучи та працюючи в лісі може бути основним чинником, який підтримує ширшу MЕПу в лісовій зоні Східного Полісся.
File in questo prodotto:
File Dimensione Formato  
Forest_preprint.pdf

accesso aperto

Descrizione: preprint del articolo principale
Tipologia: Documento in Pre-print
Licenza: Creative commons
Dimensione 1.13 MB
Formato Adobe PDF
1.13 MB Adobe PDF Visualizza/Apri
Pieroni-Sõukand2018_Article_ForestAsStrongholdOfLocalEcolo.pdf

non disponibili

Descrizione: versione dell'editore
Tipologia: Versione dell'editore
Licenza: Accesso chiuso-personale
Dimensione 819.35 kB
Formato Adobe PDF
819.35 kB Adobe PDF   Visualizza/Apri

I documenti in ARCA sono protetti da copyright e tutti i diritti sono riservati, salvo diversa indicazione.

Utilizza questo identificativo per citare o creare un link a questo documento: https://hdl.handle.net/10278/3715922
Citazioni
  • ???jsp.display-item.citation.pmc??? ND
  • Scopus 20
  • ???jsp.display-item.citation.isi??? 18
social impact